Одеський археологічний музей Національної академії наук України – 200 років.

Одеський археологічний музей Національної академії наук України –

200 років.

    Цьогоріч Одеський археологічний музей НАН України відзначає 200-річчя — це найстаріший археологічний музей України, він вважається одним з найдавніших та найпопулярніших в Україні, зберігає безцінну культурну спадщину Північного Причорномор'я, входить до складу Південного наукового центру НАН та МОН України, а сам будинок належить до пам'яток архітектури національного значення.

    Розташований на розі Ланжеронівської та Думської площ будинок музею разом з Англійським клубом формує ансамбль площі, якою починається Приморський бульвар. 

      Велику увагу збереженню знахідок приділяли керівники міста та краю: А. Рішельє, О. Ланжерон, але особливо М. Воронцов. Останній підтримував усі починання фахівців-археологів, серед котрих у першу чергу були І. Стемпковський та І. Бларамберг. Саме І. Стемпковський обґрунтував необхідність створення спеціального музею, а І. Бларамберг передав йому колекцію власних раритетів: монети, написи, книги, речі зі Стародавнього Єгипту. Першим директором музею став І. Бларамберг.

Другий етап діяльності – заснування в 1839 р. Одеського товариства історії і старожитностей та музею при ньому (для цього побудували спеціальну споруду).

   У 1858 р. завдяки зусиллям професора М. Мурзакевича два музеї об’єднано в один, у 1872 р. він отримав статус імператорського. Значний внесок у його розвиток зробив Г. Маразлі, який ініціював будівництво нового приміщення музею та надав свої кошти (спільно з міською думою).

    Будівля музею побудована у 1883 р. за проєктом і під керівництвом архітектора Фелікса Гонсіоровського .

    Будівля з використанням форм неогрецького стилю, одно- та двоповерховий будинок розташований на схилі. Об’ємно-просторову структуру споруди формують три компартименти, які становлять єдине ціле: прямокутний у плані центральний, де міститься головний експозиційний зал, та суміжні з ним Г-подібний у плані і прямокутний з напівротондою. Головний фасад акцентовано чотириколонним портиком коринфського ордера з повним антаблементом і трикутним фронтоном. Колони спираються на стінку двобічних сходів, що ведуть на розташовану в рівні 1-го поверху відкриту терасу перед головним входом.

     Приміщення музею із-за крутого нахилу розміщені асиметрично, але це майже не відчутно, так як центральне положення займає велика експозиційна зала.

Внутрішнє розпланування побудоване на домінуванні головного експозиційного залу, обабіч якого розташовані анфіладно сполучені між собою малі зали та вестибюль. Стіни муровані з блоків черепашнику; перекриття – коробові склепіння у нижньому поверсі та плоскі балкові – у верхньому; фасади потиньковані.

   Найвиразнішою є композиція головного фасаду, центрально-осьова симетрія якого закріплена головним входом з монументальним портиком.    Стіни прорізані великими півциркульними вікнами та членовані міжвіконними пілястрами. Їхній крупний масштаб підкреслює вкритий дощаним рустом масивний цоколь з невеликими прямокутними вікнами.

   Вхідний портал – основний елемент архітектури будівлі, що справляє величне враження на відвідувачів музею. Високі художні переваги музею були визнані ще в кінці ХІХ ст..

  Інтер’єр музею вирішено в дусі елліністичної ордерної класики. Привертає увагу урочисте стримане оздоблення головного залу та його тематична відповідність експозиції часів античності. Колекція музею являє собою найбільш велике зібрання давніх пам’яток Північного Причорномор’я.

    У 2008 році музеєм були відкриті: на зміїному острові «Історико-археологічний музей” і на Приморському бульварі перший під відкритим небом музей на півдні України. Також в тому ж році музею присвоєно статус «Національного надбання».

     У фондах музею зберігається більше 170 тис. експонатів, знайдених при археологічних розкопках. Експозиція музею розміщується у 10 залах.

    Експозиція побудована за хронологічно-територіальним планом і охоплює епохи палеоліту, енеолоіту, доби бронзи, скіфо-античний період, середньовіччя.

    У музеї зберігається найбільша в Україні збірка античних раритетів: близько 200 зразків скульптури, мармурових архітектурних деталей, 800 ваз, унікальна в Україні збірка скульптур із Кіпру та інші унікальні експонати. При музеї знаходиться бібліотека, яка налічує близько 32 тис. томів спеціальної літератури та реставраційна майстерня.

     Цікавий факт – існують дві будівлі-близнюки знаменитого музею – один в Одесі, інший – в портовому Херсоні. З’явилися вони практично одночасно з музеєм, в часи правління в Одесі міського голови Г. Маразлі.

    На окрему увагу заслуговує колекція медалей. Дуже велика в музеї антична колекція. Кіпрське збори – це найбільша колекція в Східній Європі і єдина в Україні. Воронцови подарували свого часу Археологічному музею шикарну колекцію грецьких ваз.

     Однією з родзинок музею вважається колекція, яку знайшли в селі Орлівка Одеської області – скарб монет зі сплаву золота і срібла з Кизика («монетний двір» античних міст Північного Причорномор’я). Другий за величиною скарб такого типу в усьому світі.

   У колекції Археологічного музею зберігається златник князя Володимира, який є першою монетою, виконаної з золота в Київській Русі.

    Наукова слава музею поширилася по всій Європі, а його будівля є важливою пам’яткою архітектури кінця XIX ст. в забудові історичної частини міста.

Список  використаних джерел:

   1. Дложевський С. С. Одеський державний історично-археологічний            музей / С. С. Дложевський. – Київ, 1927. – 18, [1] с., [1] арк. : іл.

 2.   3. Охотніков С. Б. Одеський археологічний музей НАНУ / С. Б. Охотніков // Енциклопедія Сучасної України / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України ; голов. редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]. – Київ : Ін-т енциклопед. дослідж. НАН України, 2022. – Т. 24: О. – С. 183–184 : іл.

4. Тищенко О. І. Будинок археологічного музею / О. І. Тищенко // Пам’ятки архітектури та містобудування України : довід. Держ. реєстру нац. культур. надбання / В. В. Вечерський [та ін.] ; за ред.: А. П. Мардера, В. В. Вечерського ; редкол.: В. М. Гусаков (голова) [та ін.]. – Київ : Техніка, 2000. – С. 182 : іл. – Бібліогр. в кінці ст.

5. Одещина : край та люди = Odessa region: land and folks : видано з нагоди 85-річчя утворення Одеської області – 27 лютого 1938 р.: [фотоальбом] / Одес. іст.-краєзнав. музей ; авт. концепції вид. Ю. Дімчогло, С. Гуменюк ; авт. тексту Ю. Слюсар ; наук. консультант В. Солодова ; фот. С. Гуменюк, О. Куцький А. Тарасенко. – Вид. 2-ге, з допов. та випр. – Одеса, 2018. – 301, [2] с. : кол. іл.

6. Стародавнє Причорномор'я. Вип. ХІ : [XI читання пам'яті професора П. Й.

Каришковського, 11-13 берез. 2016 р. м. Одеса] / Одес. нац. ун-т ім. І. І.

Мечникова, Одес. археол. музей НАН України, Грец. фонд культури, Одес.

філія ; голов. ред. І. В. Нємченко ; редкол. : О. Б. Дьомін, О. М.

Дзиговський, В. Г. Кушнір. – Одеса, 2016. – 608 с.

7. Одеса : фотоальбом / упоряд. та авт. фотозйомка : Є. Дерлеменко, В.

Концевич. – Київ, 1994. – 240 с. + 1 вклад. : іл.