Невєров Ігор Михайлович : до 100-річчя від дня народження

НЄВЄРОВ Ігор Михайлович

До 100-річчя від дня народження

(15.06.1926-27.11.1995)

Письменник не має думати про критику,

так само як солдат про шпиталь.

Стендаль

Письменник, поет, сценарист, редактор Одеської кіностудії, член Національної Спілки письменників України.

   Народився 15 червня 1926 р. в місті Ленінград (нині Санкт-Петербург) в сім’ї службовця.  

   Учився спочатку в середній школі, а потім у спецшколі Військово-повітряних сил. Підлітком разом з курсантами спецшколи пережили найскладніші дні ленінградської блокади. У лютому 1942 року вивезений через Ладогу на Велику землю. З квітня 1942-го по квітень 1944 року працював токарем на заводах.

   З березня 1944-го по січень 1953 року служив в авіаційних частинах Військово-морського флоту. Курсант, потім морський пілот, останні три роки перед звільненням у запас – політробітник. 

  З 1953-го по 1968 рік, як журналіст ходив у три антарктичні рейси з кітобоями флотилії «Слава» як редактор газети «Советский китобой». Закінчив Літературний інститут імені М. Горького в1963 р. в Москві.

  Жив і працював в Україні, в Одесі. Був багато років редактором Одеської кіностудії. З 1965 р. – член Спілки письменників України.

  У поетичній творчості (збірки "Синій кордон", 1956; "Балада про красу", 1968; "Дощ при зорях", 1972; "Квітень, квітень!..", 1980; "Дні вражаючого віку", 1984) тяжіє до трагедійно-ліричного осмислення сучасності з її красою і складними соціальними суперечностями. Повість "Рік спокійного сонця" (1966), роман "Третя дія" (1977), нарисові книги "Вогні в порту" (1960), "Далекий рейс" (1963), "Мачти над степом" (1977), "Повернене сонце" (1985), збірник оповідань "Весела Антарктида" (1970) присвячені трудівникам моря, людям мистецтва й науки. Нарис "Севастополь" (1983) — про героїчну оборону і визволення міста під час Другої світової війни. Написав драму "Поїзди проходять мимо" (1956, у співавторстві з А. Зорич).

  Як редактор вів кінокартини: «Самотність» (1964), «Іноземка» (1965), «Прощавай» (1966), «Формула райдуги» (1966), «Від снігу і до снігу» (1968) та ін.

  За сценарієм «Синє небо» на Одеській кіностудії знято одноймений художній фільм (1973, реж. М. Толмачов), автор текстів пісень до фільму «Їм було девʼятнадцять...» (1960, у співавт. з В. Карпеко). Мав урядові нагороди.

  Помер в 1995 р. На честь І.М. Нєвєрова в Одесі на будинку, де жив і працював письменник (вул. Торгова, 6), встановлено меморіальну дошку в 1997 р.

š›

ЛІТЕРАТУРНА СПАДЩИНА І.М. НЄВЄРОВА

Ігор Нєвєров (1926-1995) Поет. Прозаїк. [Текст]: [чл. Нац. Спілки письм. України з 1965 р. Коротка біогр. довідка. Вірші] // Одеське літературне Віче. Т.1. Антологія поезії – Одеса: Астропринт, 2004 – С. 217-222: фот.

Нєвєров Ігор. Поет, прозаїк (1926-1995) [Текст]: [член Спілки письменників України з 1965 року. Біогр.] // Письменники Одещини – на межі тисячоліть : Антологія – довідник / упоряд. Б.І. Сушинський. худож. О. А. Гавдзинська. – Одеса, Альфа-Омега, ОКФА. – 1999. – С. 410 : фот.

Нєвєров, Ігор – поет, прозаїк [Текст] [біогр. та твор. шлях] // Письменники Радянської України 1917-1987 : біобібліограф. довідник / Уклад. В. К. Коваль, В. П. Павловська. – Київ : Рад. письменник, 1988. – С. 430 : фот.

Посилання:     /uploads/editor/11739/633271/news_138/files/neverov_igor_mihaylovich.pdf