Першина Заїра Валентинівна

   Заїра Валентинівна Першина – український історик, фахівець з історії України та проблем розвитку суспільно-політичної думки ХІХ ст., доктор історичних наук, професор, заслужений працівник вищої школи України.

    Заїра Валентинівна Першина народилася 23 лютого 1925 року в Одесі. Корінна одеситка, все своє життя пов’язала з улюбленим містом. Батьки – Першин Валентин Порфирович та Першина (у дівоцтві – Соколова) Олена Григорівна - були службовцями: батько працював на одеській митниці, а потім в порту, мати - в управлінні ЕПРОНу.

     Середню освіту З. В. Першина здобувала в школі № 35, яка знаходилася по вулиці Старопортофранківській та була однією з найкращих в місті, але довчитися їй там не судилося. В липні 1941 року, щойно закінчивши восьмий клас, Заїра разом з матір’ю евакуювалася в м. Сизрань.

    У 1943-1944роках навчалася у Першому державному юридичному інституті, що діяв в евакуації в Алма-Аті. У 1944 році З. В. Першина повернулася до рідної Одеси.

   У 1944-1949роках навчалася на історичному факультеті Одеського державного університету, у 1949-1952роках – в аспірантуріза фахом «історія СРСР» на кафедрі історії СРСР Одеського державного університету.

    Ще під час навчання в аспірантурі З. В. Першина розпочала викладацьку кар’єру і з гордістю вона говорила: «В моїй трудовій книжці тільки один запис про місце роботи – Одеський університет». З 1 вересня 1952 року З. В. Першина була зарахована на посаду старшого викладача кафедри історії СРСР, а зі вересня 1956 року – на посаду доцента цієї ж кафедри. У 1953році в Інституті історії АН УРСРзахистила кандидатську дисертацію.

   У 1966–1984роках була деканомісторичного факультету Одеського університету.

   У 1966 році вона стала фундатором Українського товариства охорони пам'ятників історії і культури в Одеській області, її обрали головою його Обласного правління. На початку 1980-х років З. В. Першина очолила кафедру історії УРСР, історіографії та джерелознавства, а з 1990-го року у зв’язку з черговою кафедральною реорганізацією на факультеті 3. В. Першина була переведена на посаду професора кафедри історії України. В її науковому багажі цього періоду переважали публікації з історіографічної та джерелознавчої проблематики, дослідження з україністики. Професорка плідно працювала над вивченням проблем суспільно-політичного і соціально-економічного розвитку України у другій половині ХІХ ст. Окремими розділами в багатотомниках з історії Української РСР опубліковані нариси з історії водного транспорту, торгівлі, розвитку кредитно-банківської системи, виступів студентської молоді проти царського режиму в Наддніпрянській Україні.

  У 1977році у Київському державному університетізахистила докторську дисертаціюна тему: «Південна Україна між першою і другою революційними ситуаціями: проблема центру і регіону в російському визвольному русі».

   У 1979році їй присвоєно звання професора.

 У 1980-1990роках очолювала кафедру історії УРСР, історіографії та  джерелознавства, у 1990–2003роках працювала професором кафедри історії України Одеського університету.

   Автор понад 200 друкованих праць.

   Була членом Республіканської наукової ради «Основні закономірності вітчизняної історії дожовтневого періоду», головою Одеської секції наукової ради «Історія історичної науки» при Відділенні історії АН СРСР, членом конкурсної комісії Мінвузу СРСР з присудження Державних премій з історичних наук, членом Академії історії і філософії природничих і технічних наук (Одеса).

   У 1966-1974 роках – фундатор Одеської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури і голова правління. У 1967–1973роках – ректор Народного університету історичних знань, у 1955–1965роках – член президії обкому Спілки працівників вищої школи і наукових установ.

   Обиралася депутатом Одеської міської ради.

   Заїра Валентинівна Першина — одна з перших в історії Одеського університету жінок-істориків, докторів наук. На її рахунку численні нагороди серед яких почесне звання Заслуженого працівника вищої школи України та медаль Академії наук України. Померла З. В. Першина 19 травня 2002 р. Похована на Другому міському кладовищі. Посилання: /uploads/editor/11739/633271/news_99/files/zaira_valentinivna_pershina.pdf