«Чорнобиль : пам’ятаємо заради майбутнього» : електронна книжкова виставка

     Чорнобиль... Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – трагедія, але це подвиг і безсмертя, це пам'ять, і це наш нестерпний біль. Пам’ятаємо не ради минулого, а заради майбутнього.

    26 квітня – День Чорнобильської трагедії (1986), Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу і Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року.

     Це день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС. День, який сколихнув увесь світ та змінив ставлення до використання мирного атома. День, який змінив долі сотень тисяч людей.

   26 квітня 1986 сталась одна ж найжахливіших катастроф в історії людства. Вибух відбувся на четвертому енергоблоці ЧАЕС. Трапилося 2 потужних вибухи. 

  Чорнобильська катастрофа – техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, яка була спричинена двома тепловими вибухами та подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України. 

    Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

   В результаті аварії на ЧАЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році.

   800 тисяч людей ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії та стабілізувати ситуацію. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами. 20% з цих смертей були самогубствами. За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання 28 робочих ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії. Грінпіс стверджує що аварія на ЧАЕС стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.

   97% радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС.

   За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед усіх колишніх республік Радянського Союзу. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії. Радіоактивним цезієм були забруднені 3/4 території Європи. 

    За різними дослідженнями внаслідок цієї масштабної аварії значні дози випромінення отримало понад 8,5 мільйонів мешканців України, Білорусі, а приблизно півмільйона громадян померли від наслідків радіації. Вже до кінця літа 1986 року з 30-кілометрової зони відчуження було вивезено 115 тисяч осіб. 81 населений пункт України став безлюдним. Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом, який мав би запобігати подальшому забрудненню середовища.

    До ліквідації наслідків катастрофи було залучено загалом близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації. Але саме завдяки вогнеборцям, які жертвували своїми життями, вдалося запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати. Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники.

   Одразу після аварії було опромінено понад 8,5 мільйонів людей і забруднено 155 тисяч квадратних метрів територій. Навіть після того, як пожежу погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору.

   Інформація про те, що Чорнобильська АЕС була пошкоджена, ретельно приховувалося на найвищому рівні. Радянська влада всіма силами намагалася приховати від світу наслідки катастрофи. 48 годин тривало мовчання, аж поки 27 квітня різке зростання радіаційного фону зафіксували в Данії та Швеції, і це змусило тодішню владу надати хоч якісь пояснення.

   Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора.

Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана. Адже 200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.

  З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було повністю припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.

   Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проєктів із перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофагу» – Нового безпечного конфайнменту. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнменту. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК.

   Однак у 2022 році Чорнобильська АЕС опинилася під російською окупацією. Загарбники зайняли територію Чорнобильської АЕС, розташованої біля самого кордону з Білоруссю, у перший день вторгнення, 24 лютого. Вони взяли в полон українських військових і фактично тримали в заручниках цивільний персонал станції.

    Окупанти перебували в Чорнобильській зоні 5 тижнів. Унаслідок їхніх дій станція кілька разів залишалася без електропостачання, яке необхідне для охолодження відпрацьованого палива. І в цей момент світ знову опинився на порозі екологічної катастрофи.

   Після деокупації ЧАЕС були зафіксовані численні випадки руйнування і розкомплектування обладнання. Не лишилося жодного непошкодженого офісу, зламано меблі, розграбовано і розтрощено комп’ютерну та оргтехніку. Також окупанти вивели з ладу Автоматизовану систему контролю радіаційного стану, до складу якої входять 39 датчиків вимірювання потужності дози гамма-випромінювання. За даними Державного агентства з управління зоною відчуження, збитки від російської окупації, яких зазнали територія зони відчуження та розташовані на ній підприємства, перевищили 100 млн євро. Крім того, 14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. Остаточно ліквідувати надзвичайну ситуацію на ЧАЕС після цієї російської атаки вдалося 7 березня.

   Зона ЧАЕС була звільнена Збройними Силами України, а Запорізька станція досі залишається під прицілом окупантів з усіма небезпеками й загрозами, що з цього випливають.

   Будь-які збройні конфлікти на території країн, де розташовані АЕС чи інші потужні потенційно небезпечні технологічні системи, загрожують міжнародному миру і являють значну небезпеку для громадян цих країн. 

   Україна вшановує пам'ять ліквідаторів та всіх численних жертв тієї страшної катастрофи. Героїзм ліквідаторів, пожежників, медиків, військових, інженерів, які працювали у найскладніших умовах, врятував світ від непоправної трагедії. І на нас покладена висока мета – дбати про те, щоб майбутні покоління не переживали подібних трагедій і мали змогу побачити світ прекрасним, повітря чистим, а не таким, що забирає життя.

   Завдання усього цивілізованого світу сьогодні – пам’ятати гіркі уроки Чорнобиля і не допустити нових! 

  Через 40 років після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. В чорнобильській зоні знайшла притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види. І хоч територія ще не зовсім безпечна для постійного проживання, поодинокі люди починають на ній заселятися.

   До зони відчуження нерідко організовують екскурсії, і бажаючих неймовірно багато. А журнал Forbes навіть включив це місце до переліку найекстравагантніших туристичних місць.

   Чорнобильська катастрофа нагадує, що безпека ядерних об’єктів є питанням глобальної відповідальності, і сьогодні ця тема знову на часі. 26 квітня – ще і Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф спрямований на привернення уваги до питань техногенних катастроф та довготривалих наслідків Чорнобильської катастрофи на екологію планети.

      Чорнобильська катастрофа викликала хвилю літератури, що поєднує в собі документальні розповіді, поетичні рефлексії та публіцистику, намагаючись осягнути масштаби трагедії.

      До уваги користувачів в науково-педагогічній бібліотеці представлена                                       електронна книжкова виставка

«Чорнобиль : пам’ятаємо заради майбутнього»  за посиланням :

/uploads/editor/11739/633271/news_133/files/26_kvitnya_chornobil_2026.pdf