ВІРТУАЛЬНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА «Писемність та мова — найцінніший скарб нації»

Душа, що не знає літер, мертва душа

Кирило

Мова – це наша національна ознака,

в мові – наша культура, сутність нашої свідомості

Іван Огієнко

    Щорічно 24 травня в Україні та інших слов’янських країнах відзначають День слов’янської писемності та культури, встановлений на честь творців слов’янської писемності – святих Кирила і Мефодія, просвітителів і проповідників християнства, творців слов'янської писемності, що дали слов'янському світу абетку (863 р.) і заклали фундамент слов'янської літератури.

   День слов'янської писемності та культури був встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадськихі релігійних організаційта враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України«Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004.

    Також цього дня у всіх слов’янських країнах вшановують святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності. Вони були православними ченцями, слов'янську абетку створили у грецькому монастирі. Слов'янська писемність народилася в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» – за іменем його творця візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому старший брат Мефодій. Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему. Одночасно з абеткою він почав роботу над перекладом з грецької мови на книжну слов'янську богослужбових книг. З прийняттям християнства з'явилась нова мова, яка об'єднала слов'ян на значній території. Історики стверджують, що слов'янська мова після грецької та латинської стала третьою в середньовічній Європі, на яку поширювалося слово Боже.

   Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов’янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, болгарської, македонської, сербської, російської, чорногорської.

   Вперше День слов’янської писемності і культури було відзначено у 1863 році на честь 1000-річчя створення слов’янської абетки.

   Мова – це душа нації та її найцінніший скарб. В мові — наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання.

   Зараз Україна проживає найважчий етап у своїй сучасній історії – війну з росією. За свою свободу українці борються щодня на різних фронтах. Не виключенням є і мова, адже мова – це зброя, це ідентифікатор нації, і зараз ніхто з цим вже не сперечається.

   Зазвичай, 24 травня проходять заходи просвітницького і культурного характеру, науково-практичні конференції, зустрічі з читачами в бібліотеках, концерти і фестивалі.

    День слов'янської писемності і культури, що відзначається в цей день, – це свято просвіти, свято рідного слова, рідної книги, рідної літератури, рідної культури.

Матеріал за посиланням: 

 /uploads/editor/11739/633271/news_82/files/24_trav_den_pisemnosti_virtualna_vistavka_2024.pdf