Вишиванка - генетичний код нації

Починаючи з 2006 року в Україні відзначають День вишиванки.

День вишиванки – є народною ініціативою, яка швидко набула популярності в Україні і світі.

День української вишиванки – свято, яке українці зустрічають щороку. На честь нього не передбачені вихідні, але ця подія – урочистий день для кожної людини у нашій країні.

Історія запровадження окремого дня для вшанування українського традиційного одягу розпочалася в Чернівцях 2006 року. Студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Федьковича Леся Воронюк запропонувала обрати день, коли б усі одягали вишиванки. Ідея сподобалася і вирішили, що цим днем може бути кожний третій четвер травня, коли дерева уже зазеленіли і все цвіте. Першого разу – ідею підтримали лише кілька десятків студентів та декілька викладачів університету. Однак, уже в наступні роки про цей День дізналися не лише в Україні, а й у світі, бо ідею підхопила і українська діаспора.

У 2011 році, на п'яту річницю заснування Дня вишиванки, його відзначили встановленням рекорду Гіннеса. На центральній площі Чернівців зібралося 4 тисячі людей у вишиванках – найбільша кількість людей у традиційному українському одязі в одному місці. 

Навіть світові зірки полюбили українське вбрання. Так, у вишиванці були помічені Джонні Деп, Міла Йовович, Ума Турман, Холлі Беррі, Кейт Мосс, Енн Хетуей, Лана Дель Рей, Майк Тайсон, Адель, Різ Уізерспун, Ніколь Кідман, Сандра Буллок, Джекі Чан, Діта фон Тіз та інші. А такі модні бренди, як Dolce&Gabbana та Valentino, взагалі випустили колекції з українськими етнічними мотивами у вишитих сукнях.

Вишиванка – символ багатої на традиції української культури. Завдяки унікальному орнаменту вишита сорочка могла розповісти про походження людини, її вік, соціальний статус і навіть сімейний стан.

Вишиванка має величезне значення для кожного українця не лише як елемент святкового, народного вбрання, а й як складова українського культурного надбання. Історія вишиванки має глибоке коріння, адже елементами вишивки прикрашався ще одяг скіфів, які проживали на землях сучасної України ще до нашої ери. У Київській Русі також прийнято було носити вишитий одяг, про що є згадки тогочасних мандрівників та істориків. Український народ крізь віки проніс любов до вишиванки та зберіг традиції вишивання одягу.  В кожному регіоні України нині є свої традиції вишивання, свій символізм елементів орнаменту на одязі.

Символи на вишиванках

Прикрашаючи вишивкою сорочки білих, чорних, червоних або синіх кольорів, українці «розповідали» іншим про своє життя. Наприклад, червоні вишиті сорочки одягали дівчата як символ любові та енергії, а сині – жінки старшого віку, які вже не матимуть дітей. Чорні сорочки носили винятково чоловіки. Найпопулярнішою є вишиванка білого кольору з різними візерунками з ниток. Орнамент і колір також розповідав чимало про власника сорочки.

Вишиванки різних регіонів України

Зустрівши українця у вишиванці з рослинним візерунком, наприклад, із зображенням винограду, калини або дуба, в чорно-червоній гамі, можна сміливо стверджувати, що це житель столиці. Полтавчани найчастіше одягали білі сорочки, вишиті білими нитками. А жителів Полісся та Волині можна було визначити завдяки біло-сірим сорочкам, розшитим червоними нитками. Для Чернігівщини характерні білі вишиванки з геометричними або рослинними орнаментами, виконані дуже дрібними стібками.

У західних регіонах характерною особливістю вишиванок був широкий спектр візерунків і кольорів. Наприклад, блакитний, який не є традиційним для більшості українських областей, або ж сорочки, вишиті тільки на рукавах скошеними чи поздовжніми смугами.

Візерунки на вишиванках

До візерунків на сорочках ставилися вкрай серйозно. Правильно вишита сорочка приносила власнику радість та благополуччя, а вишиванки, розшиті зі злим умислом, могли накликати біду. Копіювати чужий орнамент заборонялося, осікільки це означало повторення чужої долі.

Традиційно, вишивали дівчата, в такий спосіб готуючи собі посаг. А потім складали сорочки в спеціальну скриню. Кількість вишиванок в українки свідчила про її достаток. Якщо в дівчини було 30—40 сорочок – значить, вона була небагатою, 50—70 показували середній достаток, а якщо 100 і більше – то дівчина з багатої та благополучної сім’ї.

Також вишиванки вважалися справжнім оберегом від нечистої сили. Наприклад, на весілля наречена одягала особливу сорочку, яку після гулянь ховала в спальні та більше ніколи не діставала. Це символізувало захист від негараздів та пристріту в сімейному житті.

Для новонародженого малюка сорочку вишивали хрещені. Під час хрещення тканину обробляли свічками. А вишиваючи, співали пісні та молилися. Вірили, що такий обряд вбереже дитину від нещасть на все життя.

Види узорів української вишиванки

Українці вірили, що вишиванка є оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті, і намагалися закодувати в орнаменті щастя, долю, життя та волю. Майже у кожній українській сім’ї є вишита сорочка, але не всі знають, що означають візерунки на ній. Тож давай швидше розповімо!

Квадрат на вишиванці

Основні значення: добробут, мир, достаток; земне поле.

Квадрат символізує досконалість, гармонію, порядок. В українській традиції є одним із символів землі. Духовно квадрат символізує Матерію, а коло – символ досконалості. Тобто, квадрат протилежний до кола. Квадрат – знак особливого числа 4, яке українці розуміли як символ першоелементів. Це чотири точки земної кулі: сторони світу; пори року; життєві цикли; частини доби.

Ромб на вишиванці

Основні значення: союз сонця і землі, плодючість.

Ромб пов’язують із плодючістю людини і землі. Він складається із двох трикутників, які символізують чоловіче і жіноче начало. Ромб із крапкою посередині означає засіяне поле, яке для наших предків дорівнювало добробуту і достатку. Ромбоподібні узори вишивали на весільних рушниках та на весільному одязі молодої. Одяг із вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, мала носити аж до народження дитини.

Коло на вишиванці

Основні значення: символ сонця, божественна енергія, безперервність буття і вічність.

Коло – як символ сонця походить ще з язичницької релігії, де означає божественну, життєдайну енергію. Це також безперервність буття і вічність. Коло як сонце із променями, що виходять на зовні, дарує силу та енергію. Водночас промені, обернуті всередину – навпаки забирають енергію, таке коло може символізувати пустоту.

Рослинні мотиви на вишиванці

Основні значення: чистота, процвітання роду та життя. Рослини найчастіше вишивають на Чернігівщині. Далі розповідаємо про найпоширеніші рослинні мотиви в українських вишиванках.

Квіти на вишитій сорочці означають віддзеркалення чистоти, процвітання роду та життя.

Калина символізує любов, багатство, красу, материнство і потомство роду (кущ – мати, ягоди – дітвора). Саме тому її часто можна зустріти на весільних вбраннях та рушниках.

Гілки дуба вишивали на чоловічих сорочках як прообраз Перуна – бога блискавки і грому.

Виноград означає сімейне щастя.

Квіти маку допомагали захиститися від злого ока.

Дерево життя на вишиванці

Основні значення: краса, молодість, оновлення душі і тіла; безсмертя, відродження після смерті, родючість.

Дерево життя означає модель світобудови з трьома складовими: підземне царство, земний світ і небесне царство. Дерево зображає корінням – минуле, стовбуром – сучасне, кроною – майбутнє. У ньому водночас закладено істину єднання трьох світів та образ роду, продовження життя

Серце на вишиванці

Основні значення: символ переважно на весільних сукнях для щасливого сімейного життя. Серце вишивали на весільних сукнях, щоб сімейне життя було щасливими.

Зорі на вишиванці

Основні значення: оберіг від зла і негативу, захищає від хвороб і безсилля.

Візерунки зірок, складені в форму Алатир – це орнамент, який символізує зв’язок людини з космосом. А сам алатир – оберіг від зла і негативу, захищає від хвороб і безсилля.

Шеврони на вишиванці

Основні значення: жіноча і чоловіча сутність, дух і матерія.

Шеврони – це подібні до трикутника фігури, однак вони не мають основи (незамкнуті). Ті з них, які обернуті вершиною вниз, означають жіночу, або матеріальну сутність, лоно; вершиною вгору – чоловічу, духовну сутність. Шеврон із точкою перетину ліній вгорі вважається одним із найдавніших орнаментальних знаків, що зустрічався ще у малюнках палеоліту і означав гору або землю. Давні зразки вишитих рушників із символами шевронів були знайдені зокрема на Чернігівщині.

Хвилясті лінії на вишиванці

Основні значення: вода, дощ, плинність часу та еволюція Всесвіту.

Хвилясті лінії, сигми, зигзаги пов’язують із водою. Малюнок вертикально розташованих паралельних зигзагів позначав дощ, що падає зверху, а горизонтальні зигзагоподібні або прямі лінії могли символізувати небесну вологу. Фігура спіралі також означала плинність часу та циклічний рух сонячного диска.

Хрест на вишиванці

Основні значення: оберіг від злих духів.

Хрест є одним із найпоширеніших знаків у світовій культурі загалом. Він символізує ідею центричності, а не розмежування простору, на відміну від квадрата і кола. Прямий хрест – символ Творця, Сонця чоловічого начала; косий хрест – жіноче начало, Місяць.

Сварга на вишиванці

Основні значення: символ сонячного культу, домашнього вогнища, родинного щастя.

Цей візерунок (сварга) відомий під назвою свастика – це той самий хрест, але у русі. Наші предки вірили в його магічну силу. В давніх українців він асоціювався із силою домашнього вогнища, родинним щастям. Сварга – давній, енергетично дуже сильний знак.

Повна рожа, або восьмипроменева зірка на вишиванці

Основні значення: поєднання жіночого і чоловічого начал, що дає життя усьому. Восьмипроменева зірка фігура складається із прямого і косого хрестів і означає об’єднання чоловічого і жіночого начал. Цей символ часто називають Зіркою Богородиці і вишивають на іконах Діви Марії.

Кривий танець, або безконечник на вишиванці

Основні значення: життєвий шлях, символ вічного буття, сили та життєвої енергії. Безконечник використовували на території України ще 20 тисяч років тому. Більш м’які вигини цього візерунка асоціюють з водою, гармонійним плином життя. Він утворює «вічний» безконечний орнамент, який снується, наче нитка долі, але завжди повертається до першоджерела. Він зображає життєвий шлях і водночас є символом вічного буття. Безконечником найчастіше прикрашали чоловічі сорочки, символізуючи на них силу і життєву енергію. Особливу увагу під час вибору вишитого вбрання потрібно приділити й кольорам. Білий, звісно, символізує чистоту та цноту, червоний є ознакою життєвої сили, зелений – природи та життя, синій – води та неба.

Ключі на вишиванці

Основні значення: шлях до досконалості, родючість, запліднення.

Ключі в різних регіонах України називають по-різному. На Поділлі кажуть «гесики», а в інших місцях – «вужі». Одяг із ключовим символом здатен оберігати енергетику людини від негативних впливів. В давнину для нашого народу цей символ означав змію, яка асоціювалася з водою. Змій як охоронець підземного світу символізував чоловічу сутність, родючість і запліднення. На дощовому небі він являвся у вигляді блискавки.

Узори вишиванок по областям України

Кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками. Волинська область. Тут вишиванкам притаманні чіткі, геометричні візерунки. Такі композиції мають простий, але вишуканий вигляд. На біло-сірому полотні вишивають червоною ниткою. На півдні області надають перевагу рослинним мотивам. Львівська область. У цьому регіоні люблять поєднувати одразу по кілька різних візерунків. На білому полотні розливаються геометричні орнаменти, які творять невимушений легкий вигляд одягу. Аби вишиті елементи виділялись та ставали об’ємними – між візерунками залишають чисте полотно.

Закарпатська область. Тут українці не обмежували себе у виборі кольорів, та найпоширенішими все ж були червоні та чорні барви. А вишивали зигзагоподібної форми так звані «каракулі» або ж кривулі. Сорочку цього регіону можна зустріти як багатоколірну, так і вишиту лише білими нитками.

Івано-Франківська область. Вишивка цього регіону вважається найбагатшою в оздобленні та виконанні. Кольорову гаму застосовують різну так як і орнаменти.

Рівненська область. На лляному білому полотні також основною була біла нитка візерунку. Сорочка майже не мала різноманітних доповнень та кольорових прикрас. Житомирська область. Для вишивки цього регіону були характерні дрібний хрестик та «занизування» – так вишивають на Житомирщині. Червоний із чорним або синім кольором повністю вкривають рукав сорочки. Найпоширенішим мотивом є розетка та ритмічний повтор простого візерунка – ламаних ліній, восьмикутних зірок, ромбів та іншого.

Хмельницька область. Грубою ниткою у техніці хрестика вишивали сорочки на Хмельниччині. Панівним кольором був чорний, рідко його поєднували з вкрапленням червоного або вишневого.

Вінницька область. Вишиванки мали багату кольорову гаму. На кожній сорочці можна побачити у візерунках певний панівний колір. Тут майстерно поєднували ледь не всі техніки та стилі зображення елементів: низь, хрестик, вишивка розписом, настилання, вирізування, різноманітні види мережок.

Тернопільська область. Сорочки вирізняються виразним рельєфним візерунком. Орнаменти вишивали бавовняними нитками згущеними стібками. Кольоровими бавовняними нитками обводили певні візерунки уздовж усього рукава сорочки. Особливо відомими є вишиванки з міста Борщів. Вони вирізняються густо вишитими рукавами, які зазвичай вишиті чорним кольором. Тут його пов’язують з чорними сторінками історії краю – на нього часто нападали турки та татари.

Київська область. На Київщині вишивали геометричні візерунки рослин у білих, коралово-червоних або ж чорних барвах. Перевагу надавали білому з вкрапленнями зеленого та червоного. На вишиванках красувались стилізовані грона винограду, хміль, ромби тощо. Для вишивки певний період використовували і сині кручені бавовняні нитки «заполоч». Та з часом їх замінили чорними, оскільки сині швидко линяли.

Чернівецька область. Вишиванка має пишно вишиті рукави з характерними косими смугами. Також використовували техніку гладі, дрібного хрестика та крученого шва. Орнаменти наносили переважно чорними та бордовими нитками, які добре виділялись на тлі барвистого вбрання. Дехто вишивав шовковими нитками. Для оздоблення брали бісер, срібні і золоті нитки, вовну, шовк та блискітки.

Черкаська область. Геометричні та рослинні мотиви на вишиванках виконували червоною ниткою.

Запорізька область. Сорочку виконували у червоно-чорних тонах, із домінантою червоного. Візерунки були прості – великі та геометричні. Здебільшого на вишиванках містились рослинні мотиви – квіти, калина тощо.

Кіровоградська область. Вишиванка Кіровоградщини має дуже реалістичні орнаменти: якщо вишивали гроно винограду, то був присутній навіть блиск виноградин та тонесенькі вусики. Червоний та чорний кольори полюбляли і тут. Дніпропетровська область. Манжети рукавів та виріз горловини вишивали кольоровими нитками та чорним плисом. У чоловічій вишитій сорочці переважали червоний та чорний кольори.

Херсонська область. Сорочки пишно вишивали рослинним орнаментом у червоно-чорних тонах.

Миколаївська область. Сорочки різного крою мали різноманітні горловини – з вузьким або широким коміром-стійкою, з викінченням стійки призбираною шлярочкою, з викладеним комірцем та інші. Своєрідність вишиванкам надавав чотирикутний виріз навколо шиї та рукави, який шили прямими з вільним викінченням, без складання у зап’ясті. Барви – червона, чорна та іноді сіра, сіро-блакитна.

Одеська область. Традиційні одеські сорочки з пухликами шили з білої бавовняної тканини. Пухлик – це збирана тканина на рукаві трохи нижче плеча. Саме пухлик додає рукавам пишності та об’єму. Стоячий широкий комір густо збирали у дрібні «зморшки», які оторочували тоненьким рубчиком. Верхній край рукавів призбирували, а нижню вишивали геометрично-рослинним візерунком у техніці хрестика. Основними кольорами були переважно червоний, чорний, синій та жовтий. Вузькою смужкою обробляли краї рукавів.

Чернігівська область. У регіоні вишивали дуже дрібними стібками, що додавало вишиванці надзвичайного вигляду. Візерунок виконували білими нитками з кольоровими елементами, орнамент мав рослинний або ж абстрактний вигляд. Тут також традиційною є і вишиванка з бісером.

Харківська область. Багатобарвну сорочку цього регіону вишивали товстою ниткою, завдяки чому орнамент набуває рельєфності. Особливістю вишиванок є поліхромні візерунки, виконані напівхрестиком або хрестиком. Конкретної гами кольорів чи притаманного лише цьому регіону візерунку годі й шукати.

Полтавська область. Сорочка була вишита зазвичай білими нитками у техніці гладі. Дуже рідко вишивали сірими або ж червоними нитками. Візерунки обшивали чорними або ж кольоровими смугами.

Сумська область. Сусідня з Полтавщиною Сумщина дуже перегукувались – тут теж вишивали білими нитками, обробляючи краї орнаментів чорним.

Донецька область. Тут теж полюбляли поєднання червоно-чорного кольору. Оздоблювали вишиванки мережкою та вирізуванням.

Луганська область. ‎Сорочку, переважно полтавського типу, оздоблювали по нижньому краю плетеною «мережкою». Своєрідність вишивки закладена у багатоколірних орнаментах, виконаних дрібним хрестиком та півхрестиком, іноді грубою ниткою. Домінують геометричні та рослинно-геометричні візерунки. Тут сміливо поєднували червоний колір із блакитним.

АРК Крим. Кримські татарки теж любили вишивати. Природно, що їхня вишивка відрізняється від більшості типових на материковій Україні. Важливими тут є контрасти (які можна побачити й на народному верхньому одязі). Вони часто використовують квітчасті орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку.