«Гетьман Української музики К. Ф. Данкевич : до 120 річчя від дня народження» : електронна книжкова виставка

24 грудня 1905 р. Народився Костянтин Федорович Данькевич в Одесі. Батько – Федір Якович, мати – Марія Федорівна. Початкову освіту здобував у гімназії, однак після смерті батька (1919 р.) вступив до електротехнікуму.

1921(4)-1929 р.  Навчання в Одеській консерваторії по класу фортепіано у  професора М. І. Рибицької-Ізвєкової, (за порадою М. М. Вілінського) по класу композиції у В. Золотарьова та теорії музики – П. Молчанова (учнів  М. Римського-Корсакова). Вивчав гармонію та поліфонію, а також систематично займався композицією під керівництвом М. М. Вілінського. Школа М. М. Вілінського мала формуючий вплив на К. Ф. Данькев

ича як композитора. Паралельно вивчає диригування у Г. Столярова і вокал у професорів С. Сипягіної, В. Селявінв, О. Брагіна.

1928 р.  Входить до складу філії Всеукраїнського тавариства революційних музикантів (ВУТОРМ, реорганізоване товариство імені Леонтовича).

1929 р.  На випускному публічному концерті К. Данькевич виступив як піаніст і композитор. Були виконані його романси на вірші І. Франка та С. Руданського, а також три частини струнного квартету. Екзаменаційна програма по фортепіано складалася із семи прелюдій М. Вілінського.

 1929 р. Рішенням вченої ради К. Ф. Данькевич був прийнятий викладачем теоретичних дисциплін Одеської консерваторії.

1930 р.  Лауреат Першого Всеукраїнського конкурсу піаністів.

1932-1934 рр.   Робота над оперою «Трагедійна ніч».

1938 р.  Нагороджений пам’ятною медаллю 125-річчя з дня народження Т. Шевченка за створення однойменної симфонічної поеми.

1939 р.  Задум написати історико-героїчну оперу про гетьмана Богдана Хмельницького, втілений спочатку в музиці до п’єси О. Корнійчука «Богдан Хмельницький», а пізніше й однойменній симфонічній сюїті (1940).

1941 р.   Нагороджений почесним званням заслуженого артиста УРСР за створення балету «Лілея» (1940).

 1941 р.  Член правління Спілки композиторів України.

1942-1943 рр.  Під час Великої Вітчизняної війни перебував у Тбілісі, проводив політосвітню роботу в частинах Закавказького військового округу та очолював художнє керівництво Ансамблю пісні і танцю військ НКВС Закавказзя.

1944-1951 рр.  Після звільнення міста Одеси  К. Ф. Данькевича призначили директором та завідуючим кафедрою композиції Одеської консерваторії, якій в період його керівництва було присвоєно ім’я видатної співачки   А. В. Нєжданової. Одночасно він був прийнятий до лав Комуністичної партії.

 1944-1952рр. Данькевич очолює Одеську обласну спілку композиторів.

1944-1945 рр. Друга симфонія Данькевича, присвячена матерям героїв Великої Вітчизняної війни (5 частин.)

1947 р. Друга редакція симфонії №2 (4 частини, зміна оркестровки, поетичні епіграфи до частин).

1948-1967 рр. Член правління Спілки композиторів СРСР.

1950 р.       Опера «Богдан Хмельницький».

20 липня 1951 р. Опера «Богдан Хмельницький» була гостро розкритикована на сторінках газети «Правда».

1954 р. Друга редакція опери «Богдан Хмельницький», присвоєння композитору звання народного артиста СРСР.

1953-1969 рр. Переїзд до Києва. Викладає у Київській консерваторії як професор кафедри теорії композиції. Займається поширенням сучасної української та радянської музики. Виступає як організатор авторських концертів у Донбасі, Молдавії, Азербайджану, Вірменії, Грузії, Румунії та Угорщині.

1956-1967 рр. Голова правління Спілки композиторів України.

 1957 р. Секретар Спілки композиторів СРСР.

1958 р. Реабілітація опери «Богдан Хмельницький».

1958 р. Вахтанг Воронський та Василь Лапокниш екранізували балет К. Данькевича «Лілея».

1959 р. Разом із делегацією композиторів від Радянського Союзу (серед якої Д. Шостакович) відвідує США, де диригує своєю поемою «Тарас Шевченко».

1959-1960 рр. Робота над оперою «Назар Стодоля». Відхилена ЦК при підготовці до Третьої Декади української літератури та мистецтва в Москві (1960).

1961 р. Опера поставлена в Харкові, Львові, Києві, Одесі. Включена в програми святкування 100-річчя з дня смерті, та 150-річчя від дня народження Т. Шевченка. Однак знята з обговорення урядовим комітетом про нагородження опери та композитора Державною премією імені Т. Шевченка.

1962-1972 рр. Творча криза К. Данькевича. Понад 10 років він не виходив з дому, перебуваючи у тяжкій депресії.

1976 рр. Новаторська постановка балету «Лілея» балетмейстера  А. Шекери та диригента О. Рябова, яку радісно підтримав К. Данькевич. Нові редакції «Назара Стодолі», симфонічної поеми «На півдні Вітчизни де море шумить», вокально-симфонічної оди «Пісня про Україну».

1977 р. Нова постановка опери «Богдан Хмельницький» новоствореним колективом Дніпропетровського театру опери та балету за новою редакцією опери, здійсненою головним диригентом київського театру К. Сімеоновим (1965).

1978 р. К. Данькевич і постановники опери «Богдан Хмельницький» відзначені Державною премією України ім. Т. Шевченка.

Початок 80-х років.    К. Данькевич запрошений на Всесоюзну нараду у Москві, присвячену проблемам музичного театру. На відкритті наради у Великому театрі був присутній на прем’єрі опери Р. Щедріна «Мертві душі» за М. Гоголем.

1984 р. Помер у Києві. Ім’я К. Ф. Данькевича присвоєне Одеському музичному училищу. Рада міністрів УРСР затвердила рішення про увічнення пам’яті К. Данькевича. На будинку №21 по вулиці Пушкінській у Києві встановлено меморіальну дошку, а також засновано спеціальну стипендію імені К. Данькевича для студентів-відмінників теоретично-композиторського факультету.

посилання:

/uploads/editor/11739/633271/news_122/files/elektronna_knizhkova_vistavka.pdf