День Збройних Сил України

     Дата відзначення цього свята пов’язана з днем прийняття 6 грудня 1991 р. Закону України «Про Збройні Сили України», а саме свято почали відзначати з 1993 р., відповідно до постанови Верховної Ради України від 19  жовтня №3528-X.

     Це свято завжди відзначалося з гордістю та пошаною, але у 2022 році під час повномасштабної війни його важливість зросла ще більше. ЗСУ – це меч і щит України, наша опора і захист. Найкращі сини і дочки України борються в Збройних силах за незалежність і свободу своєї Батьківщини. Українська армія – сила і гордість нашої Батьківщини. Українські військові довели, що вони найвідважніші, найдосвідченіші, найпрофесійніші воїни у світі. Бажаємо кожному захиснику і захисниці повернутися додому цілими і неушкодженими, і принести з собою Перемогу!

     Щиро бажаємо всім військовослужбовцям України міцних сил та здоров’я, витримки та обов’язкової ПЕРЕМОГИ, а з нею – швидкого повернення додому! Схиляємо голови перед пам’яттю Героїв, які віддали своє життя за Україну!

             Слава Збройним Силам України!

                                                                     Віримо!

                                                                                          Переможемо!

Шановні користувачі! Пропонуємо до вашої уваги добірку різножанрових книг від авторів, які захищають (ли) нашу країну.

1. «Тільки не пиши мені про війну» збірка віршів письменника, військовогоі музиканта Павла Олександровича Вишебаби  видана у 2022 році.

     Саме поети здатні як ніхто відчути та описати стан і почуття людей і суспільства. Павло Вишебаба  декламував власні вірші на коротеньких відео, прямо з війни. Його рядки влучили у саме серце сотням тисяч українців у всьому світі. «Тільки не пиши мені про війну» – вже стала бестселером українського книжкового ринку і продовжує займати провідні позиції серед топ продажів. Збірка поезій Павла Вишебаби стала лауреатом Всеукраїнської літературної премії ім. Василя Симоненка 2024 року в номінації "Найкраща перша поетична збірка".

2. «Congo-Донбас. Гвинтокрилі флешбеки» Василя Леонтійовича Муліки – українського військового армійської авіації, майора Збройних сил України, учасника російсько-української війни з березня 2014 року і миротворчих місій ООН в Конго, Ліберії та Кот-д’Івуарі.

     Василь Муліка нагороджений орденом «Народний герой України» та Орденом Богдана Хмельницького III ступеня за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Автор книги «Гвинтокрилі флешбеки», переможця Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка у номінації «Проза-2021» про участь у війні на сході України та у миротворчих місіях ООН.

3. «Вірші та пісні. Спогади друзів». Ця поетична збірка — вірші й пісні військового поета, ветерана Гліба Валерійовича Бабіча.

         «Вона чесна до щему й потужна, наче зброя. Власне, вона є зброєю в сучасній війні»: ці слова про книжку писали його друзі у 2021 році, коли Гліб був живий. 28 липня 2022 року він загинув на Харківщині. Сліз на очах стало більше, але вірші та пісні Гліба залишаються нашою зброєю. Видання було доповнене спогадами рідних, друзів та побратимів Гліба Бабіча. Він залишив нам свої твори, і вони додають нам злості до ворогів і рішучості виборювати нашу Перемогу.

4. «Бабах на всю голову» книга Віталія Леонідовича Запеки, українського письменника, фотохудожник, добровольця, бійця батальйону «Полтава».

        Письменник Віталій Запека не боїться бути незручним, відвертим, почасти – навіть дещо грубуватим. Усе це йому дозволяє військовий досвід та вміння писати колоритну, насичену окопними подіями військову прозу. Так і збірка «Бабах на всю голову» продовжує ідейну лінію Запеки, розпочату такими творами, як «Цуцик», «Герої, херої та не дуже», «Батальйон Полтава: роки війни», що зробили цього письменника відомим. Тут є досвід російсько-української війни – почасти травматичний, почасти – навіть шоковий, але почасти – формуючий особистість на новому рівні, такий, що здатний навіть примусити в дечому оговтатися, дещо зрозуміти. Тут є гіркота перших сліз, щастя (і – знову-ж таки, куди без неї! – гіркота) несамовитого справжнього кохання, веселі бувальщини. Є й досить натуралістичні, неприємні сцени з окопів на Донбасі, від яких ще дуже пахне кров’ю та димом, понівеченими й втоптаними в пекло життями. А є сцени справжнього, не плакатного, героїзму – інколи ну зовсім неочікуваного. І людяність, яку наші воїни примудряються зберегти навіть у дуже (м’яко ще кажучи!) непростих обставинах. А ще – попри все – є тут жага до життя, перемоги й свободи. Та сама риса, яка завжди різнила українців від усіх інших народів.

5. «Аркан вовків» роман Дерев'янка Павла Сергійовича – український письменник, військовослужбовець 12-ї бригади спеціального призначення «АЗОВ» Національної Гвардії України.

       Справжнє визнання на теренах сучасної літератури автор здобув після публікації першої книги циклу "Літопис Сірого Ордену" яка називається "Літопис Сірого Ордену. Книга 1. Аркан вовків" у 2019 році. У цьому фентезійному романі автор оповідає про альтернативний світ, у якому вистояла Держава Хмельницького, правлять гетьмани, небом пливуть цепеліни, а серед людей мешкають відьми. Книга стала популярною та неодноразово додруковувалась. У 2022 році книга "Аркан вовків" була відзначена нагородою "The Chrysalis Award" Європейського товариства наукової фантастики.

7. «Вірші з бійниці» Максима Олександровича Кривцова.

        Це глибока і болісна сповідь сучасного українського досвіду, який оголив перед нами обличчя війни та виживання. Через щирі й проникливі вірші автор надав читачам можливість доторкнутися до руїн, відчути сирість і пил з обвалених стін, почути тривожний спів птахів і глухий гуркіт ворожої техніки. Це поезія, яка веде до бійниці, звідки видно не лише вибухи й спустошення, а й життя, що вперто чіпляється за кожну хвилину. Максим Олександрович Кривцов – український поет, фотограф, громадський діяч, доброволець, військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2024, посмертно). Максим Кривцов пішов на війну добровольцем у 2014 році. Згодом працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників війни на Донбасі та у Veteran Hub. Після повномасштабного вторгнення у лютому 2022-го повернувся до лав ЗСУ. Продовжував писати вірші та прозу. Мав незавершений роман.7 січня 2024 року стало відомо, що він загинув на фронті.

                                                            Запрошуємо до читання!

Друзі! Пропонуємо також скористатись інформацією за покликаннями, яка познайомить вас з цікавими фактами з історії та сьогодення ЗСУ:

Історія ЗСУ(1991 рік)

https://www.zsu.gov.ua/zbroini-syly-ukrainy-stanovlennia-ta-rozvytok/istoriia-zbroinykh-syl-ukrainy-z-1991-roku

Структура ЗСУ

https://www.zsu.gov.ua/suchasni-zbroini-syly-ukrainy/struktura-zbroinykh-syl-ukrainy