Віртуальна виставка «Конституція України – погляд у майбутнє».

В рамках святкування Дня Конституції України в  науково-педагогічній бібліотеці представлено віртуальна виставка «Конституція України – погляд у майбутнє».

28 червня День Конституції України – державне свято, закріплене в самій Конституції (ст. 161).

Історичні попередники сучасної Конституції України:

1. Конституція Пилипа Орлика – 1710 рік;

2. Конституція УНР – 29 квітня 1918 року;

3. Мала конституція ЗУНР – 13 листопада 1918 року;

5. Тимчасова Конституція Карпатської України – 15 березня 1939 року.

Напрацювання стартового проекту Конституції були зроблені ще в 1992–1993 роках, але так і не були прийняті. Згодом, в 1995, всі гілки влади підписали договір, у якому обговорювалися умови, як має бути розроблена Конституція. І тільки в 1996 створили спеціальну парламентську комісію і почали розгляд проекту. Депутати працювали усю ніч з 27 на 28 червня – загалом безперервно 23 години. Зранку закон був остаточно затверджений. Під час голосування "за" висловилися 315 парламентарів. Закон набув чинності з дня прийняття.

Конституційний процес в Україні після 1996-го року:

2004 – прийняття "Конституційної реформи" у Верховній Раді;

2010 – скасування Конституції 2004 року (без голосування у парламенті; рішенням Конституційного суду України);

2014 – повернення до Конституції в редакції 2004 року;

2015 – внесення змін до частини децентралізації.

З нагоди Державного свята – Дня Конституції пропонуємо Вашій увазі літературу для перегляду:

Конституція України: Офіційне видання. – К, 2006.  Книга містить 15 розділів, серед яких: Загальні засади, Права, свободи та обов’язки людини і громадянина, Територіальний устрій України та інші. Конституцією України визначено основи суспільного і державного ладу, порядок організації і функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Також у 10 розділі «Автономна Республіка Крим» статтею 134 визначено: «Автономна Республіка Крим є НЕВІД’ЄМНОЮ складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання».

У книжці І.А.Коляди та інших авторів «Пилип Орлик» розповідається про військового і політичного діяча, дипломата, гетьмана України  в еміграції, сподвижника Івана Мазепи і продовжувача його справи у боротьбі за державний суверенітет Гетьманщини. Пилип Орлик – автор  «Пактів І Конституції прав і вольностей Війська Запорізького». Він  став символом нескореності й боротьби за волю свого народу.  

В альбомі світлин під авторством Клочко Д.В. «Моя Україна» постає така рідна й водночас незвідана земля з гордим іменем – Україна: її яскрава різноманітна природа, її унікальні мистецькі та історичні пам’ятки, її щирі, працелюбні, красиві люди. До світлин подані коментарі, історичні довідки, легенди, тощо.

Ілюстрована  енциклопедія України «Держава» автора Юрія Шаповала  знайомить з історією, державницькими традиціями, природою, культурою та побутом українського народу. Змістовна інформація, унікальні фотодокументи і яскравий дизайн роблять серію універсальною і цікавою будь-якому читачеві. Том 1. Політичний устрій, державні символи, драматичні моменти історії, основні характеристики населення, мова і мовна політика, участь країни у міжнародних структурах і олімпійському русі.

У книзі Михайла Сороки «Світ відкриває Україну» представлена широка панорама подій і найважливіші договірні документи, пов’язані з виходом на міжнародну арену та першими зовнішньо-політичними кроками незалежної Української держави. Видання приурочене до десятої річниці незалежності України.

У виданні Вадима Пепи «Україна у дзеркалі тисячоліть» обґрунтовується переконання  автора в тому, що названі в «Повісті минулих літ» засновники Києва – не особи князівського роду, а божества найранніших вірувань наших предків, зумисне приземлені апологетами принесеної з Візантії релігії.

У підручнику О.В. Борисова та А.О. Климова «Історія української держави»  на основі аналізу історичних джерел та наукової літератури розкриваються вузлові проблеми української державності від давніх часів до сьогодення. Основна увага зосереджується на аналізі історичних фактів, подій та явищ, змісті найважливіших для становлення та розвитку української державності документів, діяльності українських державних діячів.

У демократичних, правових, соціально орієнтованих державах особливою цінністю є права та свободи людини і громадянина. У різних правових системах права і свободи формувалися та конституційно закріплювалися на основі певних закономірностей і національно-історичної специфіки. Пізнання їх є необхідною умовою формування і гармонізації законодавства кожної країни. Теоретичні і прикладні аспекти цієї проблематики розкрито у навчальному посібнику Анни Пазенок «Права та свободи людини і громадянина», матеріал якого ґрунтується на численних національних і міжнародних нормативних актах, передусім України і Німеччини.

Посібник адресований студентам юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Прислужиться й історикам, політологам, усім, хто цікавиться особливостями розвитку національних правових систем.

Навчальний посібник В.В. Кравченка «Конституційне право України» підготовлений відповідно до програми курсу «Конституційне право України» для вищих юридичних закладів освіти і юридичних факультетів. У посібнику викладено основи конституційної доктрини, розглянуто засади конституційного ладу України, зроблено акцент на пріоритет прав і свобод людини і громадянина, аналізується нове виборче законодавство України. З урахуванням нового конституційного законодавства та досягнень юридичної науки дається тлумачення основних понять і термінів конституційного права.

У книзі Батанова О.В. «Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні» висвітлено теоретичні основи конституційно-правового статусу територіальних громад в Україні. Аналізуються основні теорії походження місцевого самоврядування, висвітлюється процес становлення наукових уявлень про територіальну громаду як у вітчизняній, так і у світовій політико-правовій думці. У книжці розкриваються поняття та ознаки територіальних громад, подано характеристику їх функцій і повноважень. Значну увагу приділено проблемам розвитку місцевого самоврядування у столиці України – у місті Києві.

Автори монографії Вівчарик М.М. та інші «Українська нація: шлях до самовизначення» сміливо і чесно на багатому фактичному матеріалі переконливо доводять, що українська нація – це реальність, яку не треба заперечувати, а з якою слід рахуватися як з іншими самобутніми світовими етносами. Видання допоможе зрозуміти родовід і духовні витоки нації та усвідомити, що шлях, який обрала наша Україна – це побудова демократичної правової держави та утвердження в ній громадянського суспільства.

Підручник Кельмана М.С. та Мурашина О.Г. «Загальна теорія держави і права» висвітлює питання загальної теорії держави і права з урахуванням сучасного стану вітчизняної та зарубіжної юридичної науки. Поряд із традиційними темами  у ньому вміщено розділи, що відображають зміни в теорії права, української державності та галузевому законодавстві.

7 лютого 2019 року Верховна Рада України  ухвалила закон “Про внесення змін до Конституції України», ініційований Президентом. Цим документом вносяться зміни до Конституції України, якими закріплюється незворотність стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

У навчальному посібнику « Європейська та євроатлантична інтеграція України»  Миколи Кордона висвітлюється історія створення і розвиток таких організацій, як Європейський Союз і НАТО, розглядається питання співробітництва з ними України, шляхи її інтеграції в європейські та євроатлантичні структури, перспективи набуття членства в цих організаціях.

Посібник «Що таке НАТО?» знайомить користувача із основними правовими, воєнними, економічними засадами Альянсу, його партнерами, основними завданнями та як функціонує ця організація.

Видання «Європейський Союз: що це таке і що він робить» розповідає про Європейський Союз та його діяльність, подана інформація про 35 різних напрямків діяльності ЄС, знайомить з інституціями, котрі відіграють провідну роль у процесі ухвалення рішень.